CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Цар. 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

1-я книга Царств

Глава 7

1 Жители Кириаф-Иарима пришли в Вефсамис, забрали ковчег Господа и принесли его на холм в дом Авинадава. Они провели особую церемонию, чтобы подготовить Елеазара, сына Авинадава, охранять ковчег Господа.

2 И ковчег простоял в Кириаф-Иариме двадцать лет. Народ Израиля стал снова следовать за Господом.

3 Самуил обратился к израильтянам с такими словами: «Если вы всем сердцем своим повинуетесь Господу, вы должны избавиться от иноземных богов. Вы должны выбросить идолов богини Астарты. Вы полностью должны отдаться Господу и служить только Ему, тогда Господь спасёт вас от филистимлян».

4 Израильтяне выбросили идолов лжебога Ваала и Астарты и стали служить лишь Господу.

5 Самуил сказал: «Все израильтяне должны собраться в Мицфе. Я помолюсь о вас Господу».

6 Израильтяне собрались в Мицфе. Они черпали воду и проливали её перед Господом (так они начинали время поста). Они постились в тот день и исповедовались в своих грехах. Они говорили: «Мы согрешили перед Господом». Самуил был судьёй над израильтянами в Мицфе.

7 Филистимляне услышали, что народ Израиля собрался в Мицфе, и филистимские правители пошли против израильтян. Израильтяне, услышав об этом, очень испугались.

8 Они сказали Самуилу: «Не переставай молиться о нас Господу, Богу нашему, чтобы Он спас нас от филистимлян!»

9 Самуил взял ягнёнка, принёс его в жертву всесожжения Господу и молился Господу об Израиле. И Господь услышал его молитву.

10 Когда Самуил приносил жертву, филистимляне вышли на битву с Израилем. Но Господь разразился сильным громом над филистимлянами и привёл их в ужас и смятение. Так израильтяне победили филистимлян в битве.

11 Израильтяне выступили из Мицфы, и преследовали филистимлян, и убивали их до самого Вефхора.

12 После этого Самуил взял камень и поставил его между Мицфой и Сеном. Он назвал этот камень «Камнем Помощи» и сказал: «Господь помогал нам на протяжении всего пути, вплоть до этого места!»

13 Филистимляне были побеждены, и поэтому они больше не ходили в Израильскую землю. И пока был жив Самуил, Господь был против филистимлян.

14 Филистимляне забрали у Израиля города от Екрона до Гефа, но израильтяне отвоевали у них эти города и их окрестности. Между израильтянами и аморреями тоже был мир.

15 Самуил вёл за собой Израиль всю свою жизнь.

16 Он ходил с места на место и судил народ Израиля. Каждый год он обходил страну: Вефиль, Галгал, Мицфу — и судил израильский народ во всех этих городах.

17 Но дом Самуила был в Раме, и поэтому он всегда возвращался туда. В этом городе Он построил алтарь Господу и судил там народ.

1-а Самуїлова

Розділ 7

1 І поприхо́дили люди Кір'ят-Єаріму, та й підняли́ Господнього ковчега, і вне́сли його до Авінадавого дому на узгір'ї в Ґів'ї, а сина його Елеазара посвятили стерегти́ Господнього ковчега.

2 І сталося, від дня, коли ковчег полишився у Кір'ят-Єарімі, минуло багато ча́су, а було його двадцять літ. А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом.

3 І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: „Якщо ви ці́лим вашим серцем верта́єтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Аста́рт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, — і Він спасе́ вас із руки филисти́млян“.

4 І повикидали Ізраїлеві сини Ваа́лів та Аста́рт, та й служили Господе́ві, Самому Йому.

5 І сказав Самуїл: „Зберіть усього Ізраїля до Міцпи́, а я буду молитися за вас до Господа!“

6 І зібралися до Міцпи́, і че́рпали воду та лили перед Господнім лицем, і по́стили того дня, та й казали там: „Ми згрішили перед Господом!“ І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі́.

7 І почули филисти́мляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи́, — і підняли́ся филистимські володарі на Ізраїля. І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филисти́млян.

8 І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: „Не переставай кли́кати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спасе́ нас від руки филисти́млян“.

9 І взяв Самуїл одне моло́чне ягня́, і приніс його повним цілопа́ленням для Господа. І кли́кав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому.

10 І прино́сив Самуїл цілопа́лення, а филисти́мляни приступи́ли до бо́ю проти Ізраїля. І загримів Госпо́дь того дня сильним громом на филисти́млян, та й привів їх у замі́шання, — і були́ вони побиті перед Ізраїлем.

11 І повихо́дили Ізраїлеві люди з Міцпи́, та й гнали филисти́млян, і били їх аж під Бет-Кар.

12 І взяв Самуїл одного ка́меня, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я́ йому: Евен-Єзер. І він сказав: „Аж доти допоміг нам Господь“.

13 І були филистимляни перемо́жені, і далі вже не вхо́дили в Ізраїлеві границі. І була Господня рука на филисти́млянах за всі дні Самуїлові.

14 І вернулися до Ізраїля ті міста́, що филисти́мляни забрали були́ від Ізраїля, від Екро́ну й аж до Ґа́ту, а їхню границю Ізраїль урятував від руки филисти́млян. І був мир між Ізраїлем та між Аморе́янином.

15 І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.

16 І ходив він рік-річно, і обходив Бет-Ел, і Ґілґал, і Міцпу́, — і судив Ізраїля по всіх тих місця́х.

17 І вертався до Рами́, бо там був дім його, і там судив Ізраїля. І він збудував там же́ртівника для Господа.

1-я книга Царств

Глава 7

1-а Самуїлова

Розділ 7

1 Жители Кириаф-Иарима пришли в Вефсамис, забрали ковчег Господа и принесли его на холм в дом Авинадава. Они провели особую церемонию, чтобы подготовить Елеазара, сына Авинадава, охранять ковчег Господа.

1 І поприхо́дили люди Кір'ят-Єаріму, та й підняли́ Господнього ковчега, і вне́сли його до Авінадавого дому на узгір'ї в Ґів'ї, а сина його Елеазара посвятили стерегти́ Господнього ковчега.

2 И ковчег простоял в Кириаф-Иариме двадцать лет. Народ Израиля стал снова следовать за Господом.

2 І сталося, від дня, коли ковчег полишився у Кір'ят-Єарімі, минуло багато ча́су, а було його двадцять літ. А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом.

3 Самуил обратился к израильтянам с такими словами: «Если вы всем сердцем своим повинуетесь Господу, вы должны избавиться от иноземных богов. Вы должны выбросить идолов богини Астарты. Вы полностью должны отдаться Господу и служить только Ему, тогда Господь спасёт вас от филистимлян».

3 І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: „Якщо ви ці́лим вашим серцем верта́єтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Аста́рт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, — і Він спасе́ вас із руки филисти́млян“.

4 Израильтяне выбросили идолов лжебога Ваала и Астарты и стали служить лишь Господу.

4 І повикидали Ізраїлеві сини Ваа́лів та Аста́рт, та й служили Господе́ві, Самому Йому.

5 Самуил сказал: «Все израильтяне должны собраться в Мицфе. Я помолюсь о вас Господу».

5 І сказав Самуїл: „Зберіть усього Ізраїля до Міцпи́, а я буду молитися за вас до Господа!“

6 Израильтяне собрались в Мицфе. Они черпали воду и проливали её перед Господом (так они начинали время поста). Они постились в тот день и исповедовались в своих грехах. Они говорили: «Мы согрешили перед Господом». Самуил был судьёй над израильтянами в Мицфе.

6 І зібралися до Міцпи́, і че́рпали воду та лили перед Господнім лицем, і по́стили того дня, та й казали там: „Ми згрішили перед Господом!“ І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі́.

7 Филистимляне услышали, что народ Израиля собрался в Мицфе, и филистимские правители пошли против израильтян. Израильтяне, услышав об этом, очень испугались.

7 І почули филисти́мляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи́, — і підняли́ся филистимські володарі на Ізраїля. І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филисти́млян.

8 Они сказали Самуилу: «Не переставай молиться о нас Господу, Богу нашему, чтобы Он спас нас от филистимлян!»

8 І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: „Не переставай кли́кати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спасе́ нас від руки филисти́млян“.

9 Самуил взял ягнёнка, принёс его в жертву всесожжения Господу и молился Господу об Израиле. И Господь услышал его молитву.

9 І взяв Самуїл одне моло́чне ягня́, і приніс його повним цілопа́ленням для Господа. І кли́кав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому.

10 Когда Самуил приносил жертву, филистимляне вышли на битву с Израилем. Но Господь разразился сильным громом над филистимлянами и привёл их в ужас и смятение. Так израильтяне победили филистимлян в битве.

10 І прино́сив Самуїл цілопа́лення, а филисти́мляни приступи́ли до бо́ю проти Ізраїля. І загримів Госпо́дь того дня сильним громом на филисти́млян, та й привів їх у замі́шання, — і були́ вони побиті перед Ізраїлем.

11 Израильтяне выступили из Мицфы, и преследовали филистимлян, и убивали их до самого Вефхора.

11 І повихо́дили Ізраїлеві люди з Міцпи́, та й гнали филисти́млян, і били їх аж під Бет-Кар.

12 После этого Самуил взял камень и поставил его между Мицфой и Сеном. Он назвал этот камень «Камнем Помощи» и сказал: «Господь помогал нам на протяжении всего пути, вплоть до этого места!»

12 І взяв Самуїл одного ка́меня, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я́ йому: Евен-Єзер. І він сказав: „Аж доти допоміг нам Господь“.

13 Филистимляне были побеждены, и поэтому они больше не ходили в Израильскую землю. И пока был жив Самуил, Господь был против филистимлян.

13 І були филистимляни перемо́жені, і далі вже не вхо́дили в Ізраїлеві границі. І була Господня рука на филисти́млянах за всі дні Самуїлові.

14 Филистимляне забрали у Израиля города от Екрона до Гефа, но израильтяне отвоевали у них эти города и их окрестности. Между израильтянами и аморреями тоже был мир.

14 І вернулися до Ізраїля ті міста́, що филисти́мляни забрали були́ від Ізраїля, від Екро́ну й аж до Ґа́ту, а їхню границю Ізраїль урятував від руки филисти́млян. І був мир між Ізраїлем та між Аморе́янином.

15 Самуил вёл за собой Израиль всю свою жизнь.

15 І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.

16 Он ходил с места на место и судил народ Израиля. Каждый год он обходил страну: Вефиль, Галгал, Мицфу — и судил израильский народ во всех этих городах.

16 І ходив він рік-річно, і обходив Бет-Ел, і Ґілґал, і Міцпу́, — і судив Ізраїля по всіх тих місця́х.

17 Но дом Самуила был в Раме, и поэтому он всегда возвращался туда. В этом городе Он построил алтарь Господу и судил там народ.

17 І вертався до Рами́, бо там був дім його, і там судив Ізраїля. І він збудував там же́ртівника для Господа.

1.0x